depositphotos_8676296-stock-photo-digital-cameras-and-mobil-phones

Скандал навколо заборони купувати бренди в іноземних інтернет-магазинах, що виявився неправдивим, акцентував увагу на новій загрозі монополізації ринку.

Останні кілька днів у мережі почала розповсюджуватися паніка через те, що

iPhone і Nokia “поза законом”: митниця не пускає бренди, придбані в закордонних інтернет-магазинах – ЗМІ
українцям нібито заборонили купувати брендовані товари в іноземних інтернет-магазинах.

У перших публікаціях йшлося про точкову зупинку на митниці пакунків з технікою китайських брендів Meizu і Xiaomi, які почалися від кінця квітня. Проте у наступних писали вже про те, що митниця взагалі не пропускатиме пакунки з товарами торгових марок, які містять у спеціальному списку в митному реєстрі.

Він налічує більше тисячі брендів, що випускають різноманітні товари – техніку, одяг, автомобілі, косметику, парфуми. Серед них є відомі всім Apple, Samsung, Toyota, Dior тощо.

ВІЙНИ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНІВ

Цей перелік товарних марок з’явився не щойно. Він існує від 2007-го року з метою боротьби з контрабандою. Компанії самостійно звертаються до Державної митної служби з тим, щоб їхній бренд додали до цього списку. У разі виявлення на митниці підозрілого товару, митники звертаються до правовласника, який має протягом 10 робочих днів підтвердити, чи не є пакунок контрафактом, тобто підробкою.

Однак, каже власник інтернет-магазину “Розетка” Владислав Чечоткін, митники та правовласники свідомо плутають поняття, називаючи контрафактом й оригінальну техніку лише через те, що її імпортує не офіційний дистриб’ютор марки. За словами Чечоткіна, це робиться з метою знищити конкуренцію та монополізувати ринок.

“Відтепер митниця забороняє фізичним особам ввезення в Україну товарів, права на торговельні марки яких заявлені в митному реєстрі. Не офіційно митні інспектори кажуть, що це сувора вказівка з Києва”, – написав Чечоткін 29 травня на своїй сторінці у Facebook.

Крім того, він наголосив, що одним з приводів до подібних дій митників стала “фейкова заява” юриста Вікторії Цитової, яка захищає інтелектуальні права торгової марки Meizu на території України, а раніше працювала у компанії “Цитрус” (відомо, що певний час магазин “Цитрус” називав себе єдиним офіційним продавцем Meizu).

“Цитрус” зробив закупку телефона, переписав його серійний номер і заявив, що цей телефон – підробка”, – заявив Чечоткін.

Вікторія Цитова підтвердила  існування заяви до митників, проте розповіла іншу історію її появи.

“Я періодично отримую звернення зі сторони громадян зі скаргами на неякісний товар. І я отримала гарантійний талон, який містив інформацію про постачальника – компанію Euromart. Гарантійний талон не відповідав закону про електронну комерцію і не містив жодних реквізитів компанії Euromart (компанія рекомендує себе як просувача товарів на ринки Східної Європи, її асортимент техніки, який доставляється зі складу в Польщі, представлений на сайті “Розетки”, – ред. ). Тоді ми почали перевіряти цю компанію, але не знайшли інформації про неї у польському реєстрі. У нас були підстави вважати, що ця компанія – пустишка, яку було створено для ввезення в Україну контрабандного товару”, – заявила Вікторія Цитова.

До речі, це вже не перший скандал, в якому фігурують “Розетка”, “Цитрус” і техніка Meizu. 2016 року під час офіційного старту продажів цих телефонів в Україні представник “Цитрусу” звинуватив “Розетку” та інші магазини у продажі “сірих” телефонів Meizu. Детально про цю історію написало видання ain.ua

Цитова наголосила, що у них немає на меті зупиняти ввезення техніки Meizu як фізичними особами, так і юридичними.

ОФІЦІЙНІ СПРОСТУВАННЯ

У свою чергу у митниці Спростували звинувачення в отриманні вказівок щодо зупинки постачань брендів з митного реєстру.

“Обмеження митницями ввезення товарів відомих брендів, придбаних в іноземних інтернет-магазинах, відбувається тільки на вимогу правовласників або їхніх представників. Такі обмеження застосовуються тільки в разі, якщо продукція контрафактна, або якщо її походження не вдалося встановити”, – йдеться у заяві директора Департаменту організації митного контролю ДФС Олексія Василенка.

Старший юрист “ЮФ “Можаєв та партнери” Дарія Давидова у коментарі  зауважила, що навряд чи конфіскації торкнуться особистих замовлень українців через іноземні інтернет-магазини.

“Всі хвилювання стосовно того, що товар який поставляється на територію України із-за кордону через інтернет-магазини, підпадає під такі “санкцій” є марними, оскільки в Митному реєстрі міститься перелік компаній, що мають право поставляти товар. Тобто, якщо раніше особа замовляла певний товар, який внесений у Митний реєстр, через певного постачальника і проблем з доставкою та перетином кордону не було, то і зараз виникнути не повинно. Також “паніка”, що виникла довкола цього питання, наразі є безпідставною з огляду на те, що жодний нормативно-правовий акт, тобто законодавство, яке регулює питання Митного реєстру та перетину товарів, що до нього включені, не змінювалося”, – зазначила Дарія Давидова.

На паніку навколо митниці відреагували і депутати.

“Розповсюджувана інформація не відповідає дійсності. Жодних нових законодавчих змін ані парламент, ані Міністерство фінансів, ані Державна фіскальна з цього приводу не приймали. Я запитала у керівників митних напрямів у Мінфіні, чи видавали вони якісь доручення щодо ускладнення пропуску посилок. І Міністерство фінансів надало мені відповідь, що жодних змін не приймало”, – заявила нардеп Тетяна Острікова в ефірі телеканалу 112.

“Нещодавно до реєстру було внесено дві нові торгові марки мобільних телефонів – Meizu і Xiaomi, які стали перевіряти працівники митниць. От вам і поштовх до появи інформації, яка підбурює суспільство”, – написала на своїй сторінці у Facebook народний депутат Ніна Южаніна.

Незважаючи на запевнення митниці та нардепів у тому, що причин для занепокоєння немає, оливи до вогню додали повідомлення про затримки міжнародних пакунків компаній, що надають послуги з доставки товарів – “Нової пошти” та “Міст Експрес”.

Отримати коментар у “Міст Експрес” не вдалося, проте у “Новій пошті” підтвердили факт необґрунтованого затримання їхніх пакунків.

“Перешкоджання роботі центральної сортувальної станції “Нова пошта Інтернешнл” працівниками Державної фіскальної служби відбувалося в Києві з 18.05.2017 до 29.05.2017. Кожного дня, крім вихідних, в приміщенні митного пункту станції знаходився один або декілька працівників ДФС, які перевіряли вміст посилок, деякі з них фотографували чи знімали на відео, давали рекомендації з приводу процедури митного оформлення відправлень”, – повідомила прес-секретар “Нової пошти” Тетяна Потапова, яка водночас не пов’язує ці перевірки з ситуацією навколо митного реєстру.

НОВА ЗАГРОЗА

Скандал, який виник навколо роботи митниці, акцентував увагу на іншій важливій проблемі – захисту авторських прав та монополізації ринку в Україні.

Існує два принципи вичерпання авторських прав – міжнародний та національний. Згідно з першим, виробник, який продав свій товар, автоматично позбувається прав на нього, а відтак не може контролювати ціни на товар та країни, в яких товар може продаватися.

Водночас національний принцип вичерпання авторських прав працює на користь виробників і проти покупців. Згідно з ним, виробник може у кожній країні встановлювати свої правила продажу товару. Тобто компанія-виробник має право визначати, хто буде продавати її продукцію та за якою ціною.

В Україні наразі формально діє міжнародний принцип, проте, зазначив Владислав Чечоткін, оскільки він не виписаний в окремому і чіткому законі, митниця керується Митним кодексом та реєстром з переліком брендів, що дозволяє не стільки Україні захищати споживачів від контрафакту, скільки правовласникам впливати на конкурентів та цінову політику.

У ДФС СПРОСТОВУЮТЬ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЗАБОРОНУ ЗАМОВЛЕНЬ ТОВАРІВ В ІНТЕРНЕТІ

У ДФС спростовують інформацію про заборону замовлень товарів в інтернеті

ДО ОБРАНОГО
Відправлення із-за кордону і надалі надходитимуть до українських споживачів. Напередодні деякі ЗМІ пошири новину про так званий митний список, до якого увійшли понад тисяча відомих брендів. Псевдоновина, запевняють податківці, – ні що інше, як інформаційне вкидання заради боротьби із конкурентами.

Крім того, на розгляді у Верховні Раді наразі перебуває законопроект №5419, який може остаточно перевести Україну на національний принцип.

Владислав Чечоткін наголошує, що це стане кроком назад. Адже такий принцип сповідують лише кілька країн у світі, серед яких, зокрема, Росія і Бразилія.

Таку думку висловив раніше і засновник торгового інтернет-майданчику Hotline.ua Сергій Арабаджі: “Національний підхід до вичерпання прав призведе до монополізації ринку зарубіжними виробниками і їхніми нечисленними, як правило, ексклюзивними, дистриб’юторами. Він вигідний тільки тоталітарним державам (такий підхід діє в Росії), де будується державний капіталізм. В умовах ринкової економіки від цього постраждають усі споживачі, а також торговий малий і середній бізнес. Такий принцип просто суперечить самій ідеї ринкової економіки”.

Водночас фінансист і викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Олексій Геращенко наголошує, що законодавство різних країн щодо питання захисту авторських прав є не таким однозначним.

“Це загальноприйнята у світі практика, але це значно залежить від законодавства конкретної країни. Самим виробникам простіше, коли вони розуміють рух товарів. Вони часто хочуть, щоб їхні інтелектуальні права захищалися всередині країни, тобто щоб товар потрапляв в країну тільки визначеним шляхом і щоб не створювати внутрішню конкуренцію, тому що на одним ринках ціна виробника може бути нижча, на інших – вища”, – пояснив Геращенко, додавши, що тут звичайно присутнє питання монополізації ринку.

На його думку, від національного принципу країна може виграти у довгостроковій перспективі. “Тобто скажімо, за рік чи за три роки виробник оцінить цю лояльність і збудує на території України завод. Наприклад, “Мерседеси” будують у Польщі, телевізори Sony збирають в Росії”, – додав Геращенко.

Проте у короткостроковій перспективі від національного принципу вичерпання прав однозначно постраждають споживачі, оскільки можливості купити товар за нижчою ціною в Україні не буде, а з покупкою товарів для приватного користування на іноземних інтернет-майданчиках типу Alibaba, Ebay можуть виникнути проблеми.

Ольга Скичко

ЗАБОРОНА УКРАЇНЦЯМ КУПІВЕЛЬ В ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНАХ ВИЯВИЛАСЯ ФЕЙКОМ
ТСН. 16:45 Вчора, 17:29
Заборона українцям купівель в інтернет-магазинах виявилася фейком

ДО ОБРАНОГО
Відразу кілька інтернет-ресурсів повідомили, що у митників з’явився список, у який потрапили найпопулярніші торговельні марки, і які тепер купувати потрібно тільки в Україні. А замовлення з-за кордону розвертатимуть.

Джерело

Сподобалась новина? Розкажи про це друзям!